beidzējsC2
іменник/bˈeidzeːjs/1. відміна · чоловічий
Переклад
випускник
Cilvēks, kas beidz (kādu darbu).
Людина, яка закінчує (якусь роботу).
| одн. | мн. | |
|---|---|---|
| N | beidzējs | beidzēji |
| Ģ | beidzēja | beidzēju |
| D | beidzējam | beidzējiem |
| A | beidzēju | beidzējus |
| L | beidzējā | beidzējos |
| V | beidzēj | beidzēji |
- Englishgraduate, finisher, leaver
- Русскийвыпускник
- Lietuviųbaigiantysis, absolventas
- abiturients
- absolventsвипускник
Будоваbeidzējs· beidz, beig
утворено від beigt
Спільнокореневі
beigasкінецьbeigasbeigtiesзакінчуватисяbeigtiespabeigtзакінчити, завершитиpabeigtbeigtзакінчитиbeigtbeidzotнарештіbeidzotizbeigtприпинити, завершитиizbeigtpabeigšanaзавершення, закінченняpabeigšanavisbeidzotнарешті, врешті-рештvisbeidzotizbeigšanaприпиненняizbeigšanabeigšanaзакінчення, завершенняbeigšananobeigumsзакінчення, кінецьnobeigumsizbeigtiesприпинитися, вичерпатисяizbeigties
+9 ще в цій сім'ї
nobeigtзакінчити, завершитиnobeigtizbeigšanāsприпиненняizbeigšanāsnobeigtiesзакінчитися, здохнутиnobeigtiespiebeigtдобити, прикінчитиpiebeigtbeigšanāsзакінченняbeigšanāsnebeidzamiбезкінечно, нескінченноnebeidzamisabeigtдоконати, занапаститиsabeigtpabeigtībaзавершеність, закінченістьpabeigtībanepabeigtībaнезавершеністьnepabeigtība